Робота з дітьми "групи ризику"



ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ: РОБОТА З ПІДЛІТКАМИ  «ГРУПИ РИЗИКУ»

До «групи ризику» входять діти з асоціальними проявами в поведінці, починаючи з грубості стосовно дорослих та недисциплінованості на уроках і закінчуючи крадіжками, пропусками уроків, уживанням спиртного або наркотиків. Причиною збільшення кількості дітей «групи ризику» є не лише критична ситуація у країні, але й ситуація в сім’ї, а як наслідок — порушення стосунків із дорослими. Унаслідок порушень взаємин із дорослими процес засвоєння соціальних норм уповільнений або взагалі не відбувається. Постійна негативна оцінка особистості або поведінки дитини є для неї психотравмуючою ситуацією, і врешті дитина перестає навіть намагатися нормально поводитися. Під час роботи з підлітками «групи ризику» слід завжди пам’ятати, що дитина за нашої підтримки може або перетворити ся на суб’єкта власного життя, здатного допомагати собі, долати труднощі, виявляти самоповагу і довіру до людей, або стати пасивною істотою, залежною від зовнішнього керівництва, не здатною на власний вибір і самопокладання, яка має лише приблизне уявлення про те, якою вона є, якою може бути та якою хотіла б стати. Перша та обов’язкова умова ефективного формування особистості підлітка — психічний розвиток повинен розкриватися в його закономірностях, пояснюватися у психологічних категоріях; необхідно спиратися на вікові новоутворення, ціннісне ставлення до себе (розуміння дитиною своїх чеснот, достоїнств, позитивне переживання їх, здатність керуватися цими знаннями й переживаннями в реальному житті, у поведінці, вчинках, діяльності). Розмитість, невизначеність «Я» означає, що людина втратила почуття своєї індивідуальності.
Психокорекційна робота з такими дітьми базується на формуванні в них особистісних настановлень із різною модальністю, зокрема:
      реальне «Я» (уявлення дитини про те, якою вона є в цей момент життя);
              ідеальне «Я» (уявлення дитини про те, якою вона хотіла б бути, яких здібностей прагне; уявлення дитини про те, якою бачать її інші). А
кцент у роботі з підлітком ставиться на тому, як зростаюча особистість уявляє, якою вона є, якою може бути та якою хотіла б стати, що є важливою умовою її гармонійного розвитку.


Категорії дітей «групи ризику» Перша категорія дітей «групи ризику» — діти, де основним фактором впливу є негативний життєвий досвід. Цих дітей можна визначити вже із зовнішнього вигляду: неохайно одягнуті, недоглянуті. Зразу складається враження, що батьки їм мало приділяють уваги. У таких дітей моральні норми та настановлення викривлені: негативні оцінки з боку дорослих призводять до порушення стосунків у взаємодії вчителя й учня. Друга категорія дітей із «групи ризику» — діти, яким притаманні відхилення в емоційній і вольовій сферах, аномалії у формуванні характеру (акцентуації характеру), що при повному збереженні інтелекту обумовлює великі труднощі у спілкуванні, навчанні і трудовій діяльності. Йдеться про здорових підлітків, у яких яскраво виражені риси визначеного характерологічного типу.  Залежно від ступеня вираження акцентуації поділяються на виражені та приховані. У підлітковому віці при виражених акцентуаціях особливості характеру загострюються, а під впливом психогенних чинників можливі порушення адаптації. Підліток виявляє свій тип характеру в сім’ї та школі, з однолітками й дорослими, у навчанні та на відпочинку, у праці та розвагах, у звичайних умовах та у складних ситуаціях. Усюди і завжди гіпертимний підліток надто енергійний, шизоїдний від усіх ховається, істероїдний намагається привернути до себе увагу інших. Приховані акцентуації більше відповідають звичним варіантам норми, акцентуйовані риси іноді яскраво виявляються в екстремальних життєвих ситуаціях під впливом психічних травм. У таких випадках не спостерігається помітна соціальна дезадаптація, але для швидкого подолання цих моментів слід знати, за яким типом акцентуації підліток відреагує на психогенні впливи середовища.



Характеристика різних видів труднощів у навчанні дітей «групи ризику»:


Вид труднощів
Характеристика проявів
Рекомендації вчителям
Труднощі у навчанні
1. Повільний темп розумових операцій. (Діти повільно включаються в роботу, не встигають виконувати завдання, не відразу розуміють пояснення вчителя, повільно пишуть і читають. Причиною, як правило, є своєрідність типу нервової діяльності (інертність нервових процесів).
Таких дітей не можна квапити, підганяти на уроці, примушувати працювати «за часом», так як будь-який поспіх і умови обмеження часу тільки загальмують роботу і викличуть негативні емоції. Краще повторити дитині те, що вона не встигла почути; намагатися говорити повільніше; повідомляти на початку уроку план роботи і пропонувати завдання, розраховані на більш низький темп виконання, виділяючи час на підготовку до відповіді; не ставити в ситуацію необхідності швидкого переключення з одного виду діяльності на іншій.

2. Погано встигають по всіх предметах у зв'язку з труднощами в запам'ятовуванні, узагальненні навчального матеріалу, оперуванні поняттями, недостатнім словниковим запасом, не сформованістю навчальних навичок. Причиною може бути педагогічна занедбаність: недоліки виховання, а не низький інтелектуальний потенціал.
Необхідні додаткові заняття з розвитку мовлення, пам'яті, уваги, мислення, загально-навчальних навичок. Бажані індивідуальні завдання зниженого рівня труднощів. Варто схвалювати прагнення дитини досягти успіху, відзначати навіть невелике просування. Дуже важливо переконати батьків займатися розвитком дитини, рекомендувати вправи та ігри. У ряді випадків цілеспрямована розвивальна робота дає можливість подолати педагогічну занедбаність і досягти гарних навчальних успіхів.

3. Невисокий інтелектуальний потенціал (навчання дається важко, не засвоюють програмний матеріал, не завжди розуміють і погано запам'ятовують пояснення вчителя). Причина може полягати в астенії, затримці психічного розвитку, органічних порушеннях центральної нервової системи.
Вимоги до таких дітей потрібно знизити, так як вони страждають слабкою пам'яттю, низьким рівнем логічного мислення. Для запобігання втрати мотивації до навчання і відхилень у поведінці варто пропонувати посильні індивідуальні завдання, відзначати навіть маленькі успіхи. В окремих випадках педагогові необхідно направити батьків на психолого-медико-педагогічну комісію, на консультацію до психолога, дитячого психоневролога або психіатра.

4. Труднощі тільки в письмі і читанні. (Поганий почерк, постійні пропуски літер і недописування закінчень слів, заміна одних складів на інші, співзвучні їм). Причина -недорозвинення мовлення.
Насамперед необхідна допомога логопеда. Труднощі не пов'язані з лінощами або непосидючістю дитини, тому постійні зауваження та заклики до старанності ні до чого не приведуть. Щоб уникнути формування стійкої відрази до навчання, не слід загострювати увагу на неуспіхах. Краще похвалити такого учня за те, що йому вдалося виконати.

5. Труднощі в навчанні і поведінці, пов'язані з емоційними порушеннями (Підвищена тривожність, замкненість, боязкість, нерішучість, сором'язливість, боязливість як риса характеру, особливості нервової системи).
Необхідно доброзичливе ставлення, підтримка, підбадьорення в ситуаціях, що викликають сильну тривогу і хвилювання (при відповідях біля дошки, контрольних роботах, диктантах і т.д.). Таких дітей краще не викликати відповідати перед усім класом, особливо на початку навчального року.
Проблеми в поведінці
6. Гіперактивність, підвищена схильність до відволікання, труднощі в концентрації уваги, імпульсивність. Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи.
Такі діти не в змозі тривалий час бути зосередженими, уважними, посидющими. Головне в роботі з ними - терпіння і наполегливість. Треба розвивати вміння доводить діло до кінця, діяти ціленаправлено и планомірно, давати невеликі завдання і здійснювати покроковий контроль виконання. Заохочувати бажану поведінку, спираючись на прагнення п'ятикласників «бути вольовою людиною». Рекомендувати батькам зайняти дитину спортом, відвідувати гуртки (моделювання, конструювання).

7. Труднощі в контактах (погані відносини з однолітками або відсутність друзів у класі).
Задача учителя в роботі з «відторгнутими» дітьми - допомогти їм відчувати себе потрібними і бажаними в класі. Необхідно звернути увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить. На позакласних заходах давати можливість виявити себе з кращої сторони.

8. Агресивність, запальність, дратівливість.
У спілкуванні з цими дітьми потрібно виявляти максимальну стриманість і терпіння, тому що вони самі страждають від власної упертості, гнівливості і дратівливості. Необхідно дати зрозуміти, що дорослий - їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Педагог, знаючи інтереси і нахили агресивної дитини, зможе переключити його активність у конструктивне русло, тактовно і послідовно навчаючи дитину самоконтролю і стриманості.
Емоційні розлади
9. Підвищена тривожність, плаксивість, загострена вразливість, схильність хвилюватися і переживати по незначним приводам (ризик розвитку невротичних розладів).
Такі діти часто є хорошими учнями, але навчальні успіхи стають для них зверх значними (часто цьому сприяють установки батьків). Вчителеві в даному випадку не слід акцентувати увагу на оцінках. Перед хвилюючими подіями, контрольними треба знімати тривогу, вселяти впевненість в успіху, частіше заохочувати, висловлювати схвалення і відзначати достоїнства.

10. Боязкість, нерішучість, замкнутість, «нелюдимість».
Учителеві варто втягувати таких дітей у позакласну роботу, групові заходи, щоб вони більше спілкувалися, переборювали свою боязкість, нерішучість. Давати які-небудь громадські доручення від самих простих. Частіше звертати увагу однокласників на достоїнства такого учня, підвищуючи його самооцінку і створюючи ситуацію успіху.

Алгоритм роботи практичного психолога і соціального педагога

з важковиховуваними дітьми та учнями «групи ризику»



1.      Виявлення дітей та учнів, схильних до правопорушень, вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, схильних до бродяжництва та жебрацтва, проявів жорстокості та насилля, які мають проблеми в поведінці,  ознаки емоційних розладів, схильні до аутоагресивної, самоушкоджуючої або суїцідальної поведінки та мають труднощі в навчанні і вихованні.

2.      Визначення причин труднощів дітей та учнів різних категорій "групи ризику", індивідуальна діагностика „важковиховуваних”.

3.      Корекційно-відновлювальна і розвивальна робота з учнями вищезазначених категорій (індивідуальна /групова).

4.      Просвітницька робота з педколективом навчального закладу з питань взаємодії педагогів і працівників психологічної служби у профілактиці злочинності  та проявів насилля серед учнівської молоді, попередження дитячої безпритульності і бездоглядності, вживання алкоголю, наркотиків та психотропних речовин, важковиховуваності дітей та учнів.

5.      Просвітницька робота з сім'ями важковиховуваних дітей (консультації, відвідування вдома).

6.      Взаємодія з адміністрацією  навчального закладу у профілактиці негативних явищ у дитячому та учнівському середовищі (рада профілактики, малі педради тощо).

7.      Взаємодія з інспекцією у справах неповнолітніх, соціальною службою та іншими організаціями з питань профілактики злочинності  та проявів насилля серед учнівської молоді, попередження дитячої безпритульності і бездоглядності тощо .


СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ З ДИТИНОЮ

1. Налаштувати дитину на спілкування, нейтралізувати негативні настановлення.
2. Активізувати зацікавленість дитини до аналізу своїх проблем.
3. Сформувати бажання дитини самостійно вирішувати власну проблемну ситуацію.
4. При виникненні в розмові пауз переходити до обговорення самої бесіди.
5. Запропонувати: «Спробуймо вирішити твою проблему разом».


Умови проведення бесіди:
  не говоріть надто багато і довго;
  своєчасно ставте запитання; витримуйте паузу;
  уникайте повчального тону;
  уникайте психологічного тиску;
  аргументовано відстоюйте власну точку зору;
  приймайте докази дитини.

Приклади бесід:

Бесіда з учнем «групи ризику»
Ким ти хочеш стати після закінчення школи?
Які навчальні предмети ти любиш більше за інші?
Що читаєш?
Твої товариші. Що ти про них думаєш?
Чи задоволений ти своїм навчанням і поведінкою в класі, в школі?
Твоя суспільна робота і її результати.
Твоє улюблене заняття в школі і вдома.

Що ти вважаєш найцікавішим і важливішим в житті?
Як ти ставишся до своїх батьків і чому?
Твоє ставлення до старших.
Чи пам'ятаєш ти найприємнішу подію в житті?
Чи пам'ятаєш ти найбільш неприємну подію свого життя?
Чи кривдив тебе хто-небудь?
А ти чи кривдив кого-небудь?



Бесіда про учня «групи ризику» з вчителями:

Ваша думка про успішність і поведінку учня на ваших уроках.
Найбільш характерні випадки його недисциплінованості і ваші йому поради (заходи, вказівки).

Його здібності в навчанні, в роботі. Його можливості.



Бесіда про учня з його товаришами

Чи давно ви дружите?

Ваші улюблені сумісні справи, предмети, заняття?

Що тобі подобається у твоєму другові?

Що тобі не подобається у твоєму другові? Чому? Як
ти йому допомагаєш?

Ваші плани на майбутнє.



Бесіда зі старостою класу про учня «групи ризику»

Ваша думка про конкретного учня.

У чому виявляються недоліки його поведінки в ко¬лективі класу?
Його ставлення до товаришів по класу.

Як ви і колектив класу допомагаєте йому статизразковим учнем?

Його ставлення до суспільних доручень, участь у колективному житті класу.



Бесіди з батьками

Чи задоволені ви навчанням і поведінкою своєї дитини?
Що вас турбує в її поведінці і навчанні? Як ви їй допомагаєте?
Режим дня і його дотримання.
Що він робить по дому, чи допо
магає домашнім, у чому?
Ваші поради своїй дитині щодо вибору майбутньої професії.



Бесіди з класними керівниками

Бесіда з класним керівником
У чому полягає трудність у вихованні школяра?
Дисципліна школяра дома і в школі. Успішність.
Які конкретні факти говорять про його «труд¬ність»?
Які заходи застосовувал
ися до цього школяра для його виправлення і які їх результати?
Документація практичного психолога і  соціального педагога

по роботі з  дітьми /учнями «групи ризику»

та учнями, які стоять на внутрішньому обліку в навчальному закладі

Проведена робота з „важковиховуваними” дітьми та учнями «групи ризику» повинна відображатися у журналах щоденного обліку роботи, корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, протоколах індивідуальних та групових консультацій (для батьків, учнів, педагогів), індивідуальних картках психологічного/ соціально-педагогічного супроводу.


Обов’язковими є папка «Індивідуальні картки дітей/учнів, які стоять на внутрішньому обліку школи (ДНЗ), дітей групи ризику»,  папка «Методичні матеріали для роботи з дітьми / учнями, які стоять на внутрішньому  обліку»


Папка „ Індивідуальні картки дітей/учнів, які стоять на внутрішньому обліку школи (ДНЗ)” повинна бути окремо у практичного психолога, окремо у соціального педагога.


             Матеріали зберігаються до досягнення „важковиховуваними” учнями 18 років.

Зміст папки

„ Індивідуальні картки дітей/учнів, які стоять на внутрішньому обліку школи”

1.    Список дітей/учнів, які стоять на внутрішньому обліку, затверджений директором  школи (окремо по різних категоріях: схильних до правопорушень, вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, схильних до бродяжництва та жебрацтва, проявів жорстокості та насилля, мають проблеми в поведінці,  ознаки емоційних розладів, схильні до аутоагресивної, самоушкоджуючої або суїцідальної поведінки, мають труднощі в навчанні і вихованні, „неблагонадійні сім’ї” тощо).

2. План роботи соціального педагога з вищезазначеними категоріями дітей/учнів (витяг з річного плану).

3. Індивідуальні картки психологічного супроводу дитини/учня - для практичного психолога; індивідуальні картки  соціально-педагогічного супроводу дитини/учня - для соціального  педагога (за єдиним зразком, що додається). До індивідуальних карток обов’язково додаються:

       3.1. Індивідуальний план роботи з кожною дитиною/учнем вищезазначених категорій.

       3.2. Протоколи діагностичного обстеження важковиховуваних (обов’язково вказати прізвище, ім’я, по-батькові учня/дитини, назву методики,  дату   проведення  діагностування,  результат, висновки та рекомендації), бланки з  відповідями дитини/учня ( зразок додається).  

       3.3. Облік проведеної роботи з  учнями/дітьми, які стоять на внутрішньому обліку в навчальному закладі, фіксується у відповідних фахових журналах. 



Зміст папки

„Методичні матеріали для роботи з дітьми / учнями, які стоять на внутрішньому  обліку та учнями «групи ризику»”
                                                                  
№ з/
Назва методики, автор
Джерело
Для вирішення яких завдань використовується, спрямованість
Вік досліджуваних
1.       
Опитувальник міні-мульт
(скорочений варіант Мінісотського
багатовимірного особистісного переліку ММРІ)
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С.  75 - 81)
Визначення психологічного профілю особистості
підлітковий та юнацький вік
2.     
Тест-опитувальник PEN (Ганс та Сібіла Айзенк)
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С. 70 - 74)
Визначення особистісної лабільності, екстраверсії та психотизму
підлітковий та юнацький вік
3.     
Тест Кеттелла (16 PF опитувальник)
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С. 97 - 111)
Визначення особистісного профілю
підлітковий та юнацький вік
4.     
Дослідження самооцінки (Т.В.Дембо, С.Я.Рубінштейн)
Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе /Сост.В.В.Гришин, П.В.Лушин. М.: ИКА «Москва», 1990, 64 с. (С. 35 - 36)
Визначення рівня домагань, його адекватності
підлітковий та юнацький вік
5.     
Визначення спрямованості особистості
(орієнтаційна анкета, Б.Басс)
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С. 115 - 119)
Визначення особистісної спрямованості особистості
підлітковий та юнацький вік
6.     
Шкала самооцінки (І.Д.Спілбергер, Ю.Л.Ханін)
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С. 41)
Визначення рівня реактивності та особистісної тривожності
підлітковий та юнацький вік
7.
Шкала тривожності (Дж. Тейлор)
Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе /Сост.В.В.Гришин, П.В.Лушин. М.: ИКА «Москва», 1990, 64 с. (С. 53 - 54)
Визначення загального рівня тривожності 
підлітковий та юнацький вік
 8.
Тест «Неіснуюча тварина»
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С. 62 - 66)
Визначення властивостей особистості та її психічних станів
діти, підлітки, дорослі
 9.
Тест «Будинок. Дерево. Людина» (Дж.Бук)
Романова Е.С., Потемки на О.Ф. Графические методы в психологической диагностике. - М.: Дидакт, 1992.-256 с. (С. 164 - 239)
Визначення властивостей особистості та її психічних станів
діти, підлітки, дорослі
 10.
Характерологічний опитувальник (К.Леонгард)
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С.82 - 85)
Визначення акцентуацій  характеру особистості
підлітковий та юнацький вік
 11.
Патохарактерологічний діагностичний
опитувальник (ПДО, А.Є.Лічко)

Рогов Е.И.Настольная книга практического психолога  в образовании. Учебное пособие. - М.: Владос, 1996.- 529 с. (С. 138 - 162)
Визначення акцентуацій  характеру підлітка
14-18 років
 12.
Модифікований опитувальник для
ідентифікації типів акцентуацій характеру
у підлітків (С.І.Подмазін)
С.І.Подмазін, О.І.Сібіль. Як допомогти підлітку з «важким» характером. – К.: НПЦ Перспектива, 1996. – 160 с. (С.26-35)
Визначення акцентуацій  характеру підлітка
підлітковий вік
 13.
Тест особистісної зрілості (Ю.З.Гільбух)
Тест-опросник личностной зрелости /Под ред. Ю.З.Гильбуха. К.: Научн.-практ.центр «Психодиагностика и дифференцированное обучение», 1994.-24 с. (С. 5-22)
Визначення рівня особистісної зрілості
підлітковий та юнацький вік
 14.
Опитувальник
В.М.Русалова(ОСТ )                                                                                                                                                                                                                                                                                                          
Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога  в образовании. Учебное пособие.-М.: Владос, 1996.-529 с. (С. 131 - 137)
Дослідження структури темпераменту
підлітковий та юнацький вік
 15.
Опитувальник Айзенка
Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе /Сост. В.В.Гришин, П.В.Лушин. М.: ИКА «Москва», 1990.- 64 с. (С. 19 - 22)
Дослідження типу темпераменту
підлітковий   вік
 16.
Сигналітичний опитувальник М. Гекса
Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе /Сост. В.В.Гришин, П.В.Лушин. М.: ИКА «Москва», 1990.- 64 с. (16 - 18)
Дослідження характерологічних особливостей особистості

 17.
Емоційна спрямованість особистості (Б.І.Додонов)
Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе /Сост.В.В.Гришин, П.В.Лушин. М.: ИКА «Москва», 1990. - 64 с. (С. 54 - 56)
Дослідження типів загальної емоційної спрямованості особистості
підлітковий та юнацький вік
 18.
Методика виявлення схильності до емпатії (І.М.Юсупов)
Семиченко В.А. Психологія емоцій. - К.: Магістр-S, 1998. - 128 с. (С.68 - 71 )
Дослідження емпатійних тенденцій особистості
підлітковий та юнацький вік
 19.
Опитувальник САН
В.Л.Марищук, Ю.М.Блудов, В.А.Плахтиенко, Л.К.Серва. Методики Психодиагнос-тики в спорте. – М.: «Просвещение», 1983. – 192 с. (С. 156 - 157)
Дослідження самопочуття, активності та настрою
підлітковий та юнацький вік
 20.
Визначення локусу контролю (Дж.Роттер, Є.Ф.Бажін)
Маценко В. Індивідуальний розвиток дитини. К.: Главник, 2007. - 128 с. (Серія «Бібліотечка соціального працівника») (С. 88 - 92)
Визначення локусу  суб’єктивного контролю особистості
підлітковий та юнацький вік
 21.
Ціннісні орієнтації (М.Рокич)
Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию /Под ред. А.Ф.Кудряшова. Петрозаводск: изд-во «Петроком», 1992.- 320 с. (С. 112 - 114)
Визначення системи цінностей особистості
підлітковий та юнацький вік
 22.
Тест мотивації досягнення (ТМД, А.Мехрабіан)
Рогов Е.И.Настольная книга практического психолога  в образовании. Учебное пособие. - М.: Владос, 1996.-529 с. (С. 202 - 206)
Діагностика стійких мотивів особистості: прагнення до успіху та уникнення невдач
підлітковий та юнацький вік
 23.
Дослідження мотивації аффіляції (ТМА, А.Мехрабіан, модиф. М.Ш. Магомед-Емінов)
Рогов Е.И.Настольная книга практического психолога  в образовании. Учебное пособие. - М.: Владос, 1996. – 529 с. (С. 207 - 211)
Діагностика стійких мотивів особистості: прагнення до прийняття та страху відторгнення
підлітковий та юнацький вік
 24.
Шкала мотивації схвалення (Д.Краун, Д.Маслоу)
Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе /Сост.В.В.Гришин, П.В.Лушин. М.: ИКА «Москва», 1990.- 64 с. (С. 37)
Діагностика мотивації схвалення
підлітковий та юнацький вік
 25.
Анкета “Взаємини в сім'ї”
Професія: соціальний працівник / Упоряд.: С. Максименко. -  К.: Главник, 2005. – 112 с. (С. 47-48)
Вивчення  специфіки взаємин у  сім'ї, виявлення сімейних конфліктів, вивчення способів вирішення конфліктних ситуацій
13-18 років
 26.
Тест-опитувальник батьківського ставлення               (А.Я. Варга,           В.В. Столін)
Рогов Е.И. Настольная книга практического  психолога в образовании: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529 с. (С. 328-334)
Вивчення типу батьківського ставлення до дитини,   визначення наявності поведінкових стереотипів у спілкуванні з дітьми, особливостей сприйняття і розуміння характеру та вчинків дитини
Батьки
 27.
Методика “Аналіз сімейних стосунків” (Е.Г Ейдеміллер,    В.В. Юстицький)
Романовська Д. Технологія роботи з батьками. – К.: Главник, 2007. – 128 с. (С. 7-17)
Виявлення причин  порушень сімейних стосунків, побудова стратегії  консультування як з батьками, так і підлітками, вивчення особливостей взаємодії батьків з дітьми
Батьки

 28.
Карта-схема для експертного оцінювання психологічного клімату колективу   
Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. – К.: Міжвід. наук.-практ. центр “Психодіагностика й диференційоване навчання”, 1994. – 208 с. (С. 97-98)
Вивчення  соціально-психологічного мікроклімату у класі
13-18 років
 29.
Тест опису поведінки      К. Томаса (адаптований  Н.В. Гришиною)
Семиченко В.А. Психологія спілкування. – К.: “Магістр-S”, 1998. – 152 с. (С. 42-58)
Визначення типових  способів реагування у конфліктих ситуаціях
15-18 років, педагогічні працівники




Корекційно-відновлювальні, розвивальні, просвітницькі та інформаційні матеріали (програми тренінгів, конспекти занять, виступів тощо ) за напрямками:

2.1. Формування та розвиток характерологічних особливостей особистості учнів.

2.2. Тренінги модифікації поведінки.

2.3. Мотивація та саморегуляція.

2.4. Корекційна робота практичного психолога/соціального педагога з аутичною дитиною.

2.5. Корекційна робота з агресивними дітьми/учнями.

2.6. Робота з тривожними дітьми/учнями.

2.7. Корекційна робота з дітьми з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю.

          2.8. Просвітницькі матеріали  (для учнів, батьків, педагогів) з питань профілактики важковиховуваності, злочинності та проявів насилля серед учнівської молоді, профілактики вживання дітьми та підлітками алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин попередження  дитячої  безпритульності і бездоглядності, аутоагресивної поведінки, самоушкоджуючої та суїцідальної поведінки.

                   Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики

важковиховуваного  учня (учениці)

(за Овчаровою Р.В.)

  1. Стан здоров’я і розвиток учня.

     1.1.Загальна оцінка стану здоров’я учня.

(за даними медичної картки)

1.2.Ознаки підвищеної нервозності (відсутні; підвищена втомлюваність, понижена працездатність; подавлений настрій; підвищена збудливість; спалахи гніву; агресив­не ставлення до однолітків, учителів; уникнення кон­тактів, спільних справ, схильність до руйнівних дій, садизм, інші вияви).

1.3.Шкідливі звички (палить, вживає спиртні напої,  вживає токсико - наркотичні речовини; вказати епізодично чи систематично).

1.4.Перебуває на диспансерному обліку і з приводу чого.



2.     Психологічна атмосфера сім’ї (сприятлива, несприятлива, вкрай несприятлива).

2.1.Дані про батьків (освіта, професія, місце роботи).

2.2.Інші члени сім’ї .

2.3.Тип сім’ї (благонадійна, неблагонадійна: педагогічно-некомпетентна/  морально неблагонадійна /  конфліктна).

2.4.Характеристика взаємин батьків з дитиною (сімейний диктат, гіперопіка,  потурання, інше ).

2.5.Організація режиму праці та відпочинку (які обов’язки виконує в сім’ї, чи дотримується режиму дня, хто і якою мірою контролює виконання домашніх завдань, як організовано дозвілля дитини).

  1. Особливості навчальної діяльності

3.1.Успішність учня.

3.2.Ставлення до навчання (позитивне, нейтральне, бай­дуже, негативне).

3.3.Інтелектуальні можливості учня (високі, середні, низькі).

3.4.Мотиви навчання (пізнавальний інтерес до предметів; усвідомлення необхідності навчальної діяльності; праг­нення одержати оцінку, схвалення дорослих; уникнен­ня покарань, намагання утвердитися серед однокласників тощо).

  1. Ставлення до колективу класу.

4.1.Позиція учня в класі

(лідер, прийнятий, відторгнений, ізо­льований).

4.2.Характер  стосунків з однокласниками

(з ким частіше спілкується, дружить).

4.3.Взаємини з іншими однокласниками

(ділові, виважені, рівноправні, дружні, теплі, конфліктні, агресивні, байдужі, відчужені, ні з ким не спілкується).

4.4.Манера, стиль спілкування з оточуючими

(домінантний стиль: упевнений у собі, прагне нав'я­зати свою думку,  безапеляційно перебиває співроз­мовника, але не дозволяє робити цього із собою, май­же ніколи не визнає своєї неправоти; недомінантний стиль: сором'язливий, поступливий, легко визнає власні  помилки, потребує постійної підтримки в розмові; екстравертований стиль: постійно націлений на спілкування, лег­ко контактує,  допитливий, відкритий, уважний до оточуючих; інтровертований стиль: замкнутий, уникає контактів, надає пере­вагу діяльності, в розмові небагатослівний).

4.5.Ставлення до громадської думки

(активно-позитивне: намагається виправити недо­ліки, врахувати зауваження; пасивно-позитивне: з розумінням сприймає критику, погоджується з висловленими зауваженнями, але недоліки не виправляє; байдуже: не реагує на критику, не змінює поведінку; негативне: сперечається, не погоджується із зауважен­нями).

5.     Ставлення до фізичної праці

(позитивне: працелюбний, надає перевагу фізичній праці, а не розумовій, має «золоті руки»; байдуже: не розглядає фізичну працю як цікавий вид діяльності, не відмовляється від трудових справ, але виконує абияк; негативне: лінивий, до тру­дових доручень ставиться зневажливо).

5.1.Ставлення до громадського майна (бережливе, господарське, байдуже, демонстративно зневажливе, на­вмисно псує).

  1. Спрямованість інтересів.

6.1.Проявляє інтерес до діяльності (фізичної, розумової, трудової, технічної, громадської, суспільно-політич­ної, організаторської, художньої, спортивної).

6.2.В яких гуртках, секціях, клубах працює.

6.3.Культурно-естетичний світогляд (як часто відвідує театри, виставки, музеї; які має читацькі інтереси: книг не читає, читає епі­зодично, читає систематично, перевагу надає художньо оформленим молодіжним журналам; скільки часу проводить біля телевізора: які передачі дивиться систематично, з ким обговорює зміст телепередач).

7.     Особливості нерегламентованого спілкування (скільки часу проводить у дворі, коли ввечері повер­тається додому; з ким дружить, який вплив вони мають; місце спілкування поза домом, постійне чи випадко­ве: кафе, дискотеки, під'їзд; зміст спілкування поза домом: робота з технікою, відвідування відеосалонів, гра на гітарі, прослуховування музичних творів, розмови на різні теми, комп'ю­терні ігри, безцільне проведення часу, випивки, палі­ння, азартні ігри).

  1. Самооцінка особистості.

8.1.Рівень самооцінювання

(адекватний: реально оцінює свої позитивні та негативні риси, можливості і досягнення;

завищений: некритичний до себе, перебільшує досягнення;

занижений: занадто самокритичний, недооцінює свої можливості та якості).

8.2.Яких  рис характеру хотів би набути?

  1. Особливості поведінки

9.1.Позитивні вчинки (як часто учень їх здійснює, мож­ливі мотиви їх здійснення)

9.2.Негативні вчинки

(їх прояв: епізодично, систематич­но;

їх характер: грубість, бійки, пропуски уроків, запізнен­ня на уроки, порушення дисципліни в класі, відмова виконувати вимоги, не працює на уроках).

9.3.Правопорушення учня (крадіжки, побиття молодших і слабших, вимагання грошей, жорстоке поводження з тваринами, прояв садистських нахилів, хуліганство).

9.4.Ставлення до своїх вчинків (байдуже, стурбоване, з наміром виправдати, засуджує).

9.5.Як сприймає педагогічний вплив (байдуже, з вира­женою протидією, намагається виконувати вимоги).

9.6.Чи перебуває на обліку в правоохоронних органах.
                    


___________________________

Назва навчального закладу


ІНДИВІДУАЛЬНА КАРТКА

СОЦІАЛЬНО–ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ


УЧ.   ______  КЛАСУ

_________________________________________________


                             (Прізвище, ім'я та по батькові)

Дата народження   _____________________________

Домашня адреса_______________________________

Телефон  (дом., моб. )__________________________

                                   
               Розпочато______________________________________________

              
               Закінчено ______________________________________________

                                                                       (вказати, з яких причин)

Від кого, коли і з якого приводу надійшов  запит на соціальний  супровід дитини ( № протоколу, дата  педради,  рішенням якої учня поставлено на облік) ________________________________________________________________________________________________

Прізвище, ім'я та по батькові батьків (опікунів)____________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Місце роботи батьків (опікунів), контактний телефонкщо не працюють, вказати причину: інвалід/ пенсіонер/ домогосподарка / безробітний. Якщо обоє батьків працюють за кордоном, вказати, хто займається доглядом та вихованням дитини на цей момент: бабу­ся (дідусь) / тітка (дядько) / знайомі тощо).________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Категорія сім'ї (  повна/неповна; з матір'ю, з батьком, рідні батьки /опікуни; сприяє гармонійному психічному і фізичному розвитку/ неблагополучна; дитина сирота/напівсирота) _____________________________________________________________________

Кількість дітей у сім'ї (1/2/3/4 і більше) __________________________________

Соціально-побутові умови (акти обстеження житлово побутових умов  додаються) _________________________________________________________________________________

Соціальні пільги, якими користується дитина __________________________

Код життєвої ситуації (01-13)__________________________________________

Охоплення позашкільною освітою: „_____________”  у  _________н.р.

„___________”   у     ________ н.р.,     „_____________”   у  _________н.р



Дані про особливості перебігу психофізіологічного розвитку дитини (особливості історії розвитку дитини (наявність психічних травм, важливих змін у житті дитини, важких захворювань) ___________________________________________________________________

Стан здоров'я (здорова; стоїть на «Д» обліку; дитина з особливими потребами (вказати ваду розвитку).

____________________________________________________________________________________________________

Взаємини дитини в сім'ї :(з ким із членів сім'ї більше спілкується, до кого більше звертається по допомогу чи пораду; із ким найчастіше виникають конфлікти)__________________________________________________________________________________

Характер взаємин батьків з дитиною, підлітком:( сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи і почуття власної гідності дитини); надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огородження від труднощів, турбот, зусиль); потурання (визнання повної автономності дитини; усунення батьків від активної участі у вихованні); співробітництво (стосунки взаємної поваги, спільне переживання радощів, біди,  тощо) 

Методи заохочення та покарання в сім'ї___________________________________

_______________________________________________________________________

Що викликає стурбованість батьків у поведінці та навчанні дитини

_____________________________________________________________________

Психологічні показники (витяг з індивідуальної картки психологічного супроводу) ___________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Характер стосунків дитини з однолітками_______________________________

_____________________________________________________________________                                                 

Соціометричний статус учня в колективі:_______________________________

_____________________________________________________________________

Типові конфлікти та шляхи їх вирішення _______________________________

_____________________________________________________________________

Педагогічні показники (темп навчання, труднощі в  навчанні,  навчальні інтереси, які  переважають, зауваження щодо поведінки дитини)__________________________________________________________

_________________________________________________________________
_________________________________________________________________

Соціальні шкідливості  (рання алкоголізація; нікотинова залежність; вживання токсичних і психотроп­них речовин; потяг до азартних ігор; потяг до асоціальних ігор; ранній сексуальний потяг; негативізм в оцінці явищ дійсності)

___________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Відхилення в соціальній поведінці (грубість; бійки; прогули; недисциплінованість; побиття слабких; вимагання;жорстоке ставлення до тварин; крадіжки;  порушення суспільного порядку (облік в інспекції у справах неповнолітніх); немотивовані вчинки; втечі з дому, інтернату)

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Рівень соціальної адаптації

а)Високий (1.Усвідомлене прийняття і виконання норм колективного життя. 2.Баланс індивідуального і соціального. 3.Гармонія взаємин з дорослими та однолітками. 4.Адекватне ставлення до педагогічних впливів. 5.Самоконтроль поведінки. 6.Ак­тивна участь у житті дитячого колективу.7.Задоволення своїм статусом і взаєминами)._________________________________________________________

б)Середній (1.Конформізм по відношенню до норм колективного життя. 2.Переважає або індивідуальне, або соціальне. 3.Нестійкі взаємини з оточуючими. 4.Суперечливе ставлення до педагогічних впливів. 5.Зовнішній локус контролю. 6.Періодична участь у житті дитячого колективу. 7.Неповне задоволення своїм статусом і взаєми­нами).____________________________________________________________

в)Низький (1.Неприйняття і невиконання норм колективного життя. 2.Дисбаланс індиві­дуального і соціального. 3.Конфліктні взаємини з оточуючими. 4.Неадекватне ставлення до педагогічних впливів. 5.Некерована поведінка. 6.Пасивна участь у житті дитячого колективу.  7.Незадоволення своїм статусом і взаєминами____________________________


Облік проведеної роботи :


Дата
Вид роботи
Зміст роботи
Примітка

















































































































































Результати і висновки спостережень,  протоколи консультацій  учнів, батьків,  педагогів, протоколи соціально-педагогічного діагностування учня, оформлені за відповідною формою, акти обстеження житлово-побутових умов дитини вкладаються в   індивідуальну   картку соціально-педагогічного  супроводу. Проведена робота фіксується у відповідних фахових журналах.


Корекційно-розвивальна робота з дітьми «групи ризику»


1.       Індивідуальна робота з учнем:
Надання психологічних консультацій
Здійснювання контролю за відвідуванням учнем школи.
Ураховування інтересів учня та залучення його до суспільно-корисної діяльності колективу классу, діючих гуртків, творчих об’єднаннях, спортивних секціях, клубах за інтересами школи, позашкільних закладах.

2.       Підготовка вчителя до роботи з дітьми « групи ризику»
Надання психологічних консультацій
Озброєння класних керівників методикою роботи з важковиховуваними учнями, неблагонадійними сім’ями.
Залучення вчителів до здійснення пропаганди здорового способу життя.
Заслуховування і аналізування роботи класних керівників з учнями « групи ризику». 

3.       Групова робота з учнями «групи ризику»
Читання циклу лекцій і проведення бесід зі збереження здорового способу життя.
Розробка і проведення тренінгових занять

4.       Спільна робота зі службою у справах неповнолітніх.
Підтримка тісного зв'язку з інспекцією у справах неповнолітніх.

5.       Робота з батьками:
Надання індивідуальних консультацій та бесід
Проведення виступів на батьківських зборах з приводу попередження   фізичного, морального, психологічного насильства дітей у сім'ї, ведення здорового способу життя, пропаганду кращих зразків сімейного виховання.


План роботи з учнями, схильними до девіантної поведінки

№ з/п
Заходи
Відповідальний
1.
Організаційні
1. Складання соціального паспорту

Соціальний педагог, класний керівник
2. Складання характеристик
Соціальний педагог, класний керівник, практичний психолог
3. Організація зустрічей батьків з вчителями
Класний керівник
4. Складання банку даних
Практичний психолог, соціальний педагог
5. Організація дозвілля та крукової роботи
Класний керівник, заступник з виховної роботи
6. Оформлення документів в організації
Соціальний педагог, заступник з виховної роботи
2.
Робота з учнями
1. Залучення до гурткової роботи

Класний керівник, соціальний педагог
2. Проведення профілактичних бесід
Практичний психолог, соціальний педагог, рада профілактики
3. Відвідування уроків, спостереження
Практичний психолог, соціальний педагог
4. Психодіагностика
Практичний психолог
5. Просвітницька робота, корекційно-розвивальна робота
Практичний психолог, соціальний педагог
6. Розгляд конфліктних ситуацій
Практичний психолог, соціальний педагог, заступник з навчально-виховної роботи, рада профілактики
3.
Робота з батьками
1. Відвідування сімї
Класний керівник, соціальний педагог, заступник директора з виховної роботи
2. Надання індивідуальних консультацій
Практичний психолог, соціальний педагог, заступник з виховної роботи
3.Виступи на батьківських зборах
Практичний психолог, соціальний педагог, заступник з виховної роботи, класний керівник
4. Запрошення на раду профілактики
Соціальний педагог
4.
Робота з педагогічним колективом
1. Надання рекомендацій вчителям-предметникам, педагогам, майстрам 
Практичний психолог, соціальний педагог, класний керівник
2. Надання консультацій за результатами вивчень
Практичний психолог, соціальний педагог
3. Виступи на педагогічних  радах, нарадах
Класний керівник, соціальний педагог, практичний психолог, заступник з виховної роботи
4. Проведення ділових ігор, семінарів-практикумів, практичних занять,
Практичний психолог, соціальний педагог
5. Розробка рекомендацій щодо роботи з даною категорією дітей
Практичний психолог, соціальний педагог, заступник з виховної роботи



ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З УЧНЯМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

№ з/п
ВИД РОБОТИ
Строки виконання
Відмітка про вик.
1.
Первинна профілактика девіантної та залежних форм поведінки школярів:
1.1. Моніторинг адаптації учнів 1, 5, 10-х класів до нових умов навчання, виявлення “групи ризику ” дітей, що можуть бути неадаптованими до школи
1.2. Забезпечення інформацією стендів “Життя без насильства ”
1.3. Години психолога на тему “Як обминути лихо ” з переглядом відеофільму “Станція призначення - життя ” 10кл.; «Небезпечна гра» 11кл.
1.4. Психодіагностика рівня емоційного нейротизму підлітків (8кл.), виявлення “групи ризику ” учнів з високим рівнем нейротизму
1.5. Формування ціннісних орієнтацій школярів. Психологічна гра «Аукціон» - 10 кл.
1.6. Години психолога: «Права та обов'язки» - 7кл.
жовтень,
грудень
протягом року
листопад
лютий
листопад
січень
2.
Ознайомлення зі списками дітей з девіантною поведінкою (на обліку та “групи ризику ”) та асоціальних сімей
вересень
3.
Робота із учнями з девіантною поведінкою:
3.1 Психодіагностика особливостей особистості:
3.2 Аналіз результатів обстеження , складання рекомендацій для класних керівників, батьків.
3.3 Відпрацювання спільних із класним керівником та батьками стратегій роботи з дитиною.
3.4 Індивідуальне консультування дітей з девіантною поведінкою
3.5 Залучення учнів девіантної поведінки до участі у корекційних та розвивальних програм та занять
листопад
листопад
листопад-грудень
2р/місяць
протягом року
4.
Робота з батьками соціально неадаптованих дітей:
4.1 Забезпечення інформацією стенду “Батьки повинні знати ”
4.2 Психологічний практикум для батьків «Загальна характеристика навчальної роботи і поведінки першокласників»
4.3 Надання індивідуальних консультацій батькам
протягом року
жовтень
середа
1400-1600
п'ятниця 900-1100
5.
Робота із учнями “групи ризику” та соціально неадаптованими учнями:
5.1 Індивідуальні бесіди, консультації
5.2 Психодіагностика особливостей особистості:
- діагностика емоційного стану та емоційних відношень (тест Люшера, тест Спілбергера)
- вивчення міжособистісних стосунків (малюнок сім'ї, соціометрія; тест Еткінда);
- вивчення особливостей особистості (тест “12 тварин” /Б.К.Пашнєв /, тест Шмішека, методика ДВОР /Киричук/)
- бесіди
протягом року
листопад
6.
Ведення індивідуальних карток психологічного спостереження учнів на обліку та “групи ризику ”
протягом року



Методика діагностики схильності до девіантної поведінки
(Н.Ю. Максимова)
Мета дослідження: вивчення ступеню проявів  девіантної поведінки, визначення ступеню схильності до порушення норм і правил, до адиктивної, саморуйнівної, делінквентої поведінки, агресії та насильства.
Вікова категорія:  підлітки.
Джерело: Важковиховуваність: сутність, причини, реабілітація: навчальний посібник для соціальних педагогів та практичних психологів освітніх закладів / За ред. О.М. Полякової. – Суми: Університетська книга, 2009. – 346 с. (С. 209-213)
         
          Інструкція: Уважно прочитайте  кожне з наведених тверджень. Якщо ви вважаєте, що воно характеризує вас, поставте “так”, якщо не характеризує – “ні”.   

1.Я надаю перевагу одягу неяскравих, приглушених тонів.
2.Буває, я відкладаю на завтра те, що повинен зробити сьогодні.
3.Я охоче записався б добровольцем для участі в яких-небудь бойових діях.
4.Іноді я сварюся з батьками.
5.Той, хто в дитинстві не бився, виростає "матусиним синочком" і нічого не може досягти в житті.
6.Я б узявся за небезпечну для життя роботу, якби за неї добре заплатили.
7.Іноді я відчуваю таке велике занепокоєння, що просто не можу всидіти на місці.
8.Іноді буває, що я трохи вихваляюся.
9.Якби мені довелося стати військовим, то я хотів би бути льотчиком-винищувачем.
10.Я ціную в людях обережність і обачність.
11.Лише слабкі і боязкі люди виконують усі правила і закони.
12.Я хотів би мати роботу, пов'язану зі змінами і подорожами, навіть якщо вона й небезпечна для життя.
13.Я завжди говорю тільки правду.
14.Якщо людина в міру і без шкідливих наслідків вживає речовини, що збуджують та впливають на психіку,  - це цілком нормально.
15.Навіть якщо я злюся, я намагаюся не використовувати ненормативну лексику.
17.Якщо мене скривдили, то я обов'язково маю помститися.
18.Людина повинна мати право випивати  скільки вона хоче і де вона хоче.
19.Якщо мій приятель спізнюється на зустріч, то я, як правило, зберігаю спокій.
20.Мені зазвичай складно виконати вимогу завершити роботу до визначе­ного строку.
21.Іноді я переходжу вулицю там, де мені зручніше, а не там, де дозволено.
22.Деякими правилами і заборонами можна знехтувати, якщо відчуваєш великий сексуальний потяг.
23.Я іноді не слухаюся батьків.
24.Якщо купуючи автомобіля,  я маю обирати між швидкістю і безпекою, то я виберу безпеку.
25.Я вважаю, що мені б сподобалося займатися боксом.
26.Якби я міг вільно вибирати професію, то став би дегустатором вин.
27. Я часто відчуваю потребу в гострих відчуттях.
28.Іноді мені так хочеться зробити собі боляче.
29.Моє ставлення до життя добре описує прислів'я: "Сім разіз відміряй, один раз відріж",
30.Я завжди купую квитки для проїзду в громадському транс­порті.
31.Серед моїх знайомих є люди, що пробували одурманюючі, ток­сичні речовини.
32.Я завжди виконую обіцянки, навіть якщо мені це не вигідно.
33.Трапляється, що мені так і кортить вилаятися.
34.Мають рацію люди, які в житті керуються правилом: "Якщо не можна, але дуже хочеться, то можна".
35.Буває, я випадково потрапляю в бійку після вживання спирт­них напоїв.
36.Мені рідко вдається змусити себе працювати після низки об­разливих невдач.
37.Якби в наш час проводилися бої гладіаторів, то я б обов'язко­во брав у них участь.
38.Іноді я говорю неправду.
39.Терпіти біль на зло всім буває навіть приємно.
40.Я краще погоджуся з людиною, ніж стану сперечатися.
41.Якби я народився за давніх часів, то став би шляхетним роз­бійником.
42.Якщо немає іншого виходу із суперечки, то можна  вирішити її бійкою.
43.Бували випадки, коли мої батьки, інші дорослі висловлювали занепокоєння з приводу того, що я випив.
44.Одяг має з першого погляду виділяти людину з-поміж інших у юрбі.
45 Якщо в кінофільмі немає жодної пристойної бійки - це погане кіно.
46.Коли люди прагнуть нових, незвичайних відчуттів і пережи­вань - це нормально.
47.Іноді я нудьгую на уроках.
48.Якщо мене хтось випадково зачепив у юрбі, то я обов'язково попрошу від нього вибачень.
49.Якщо людина дратує мене, то я готовий висловити їй усе, що я про нею думаю.
50.Під час подорожей і поїздок я люблю змінювати звичай­ні маршрути.
51.Мені б сподобалася професія дресирувальника хижих звірів.
52.Якщо вже ти сів за кермо мотоцикла, то слід їхати тільки дуже швидко.
53.Коли я читаю детектив, то мені часто хочеться, щоб злочинець уникнув переслідування.
54.Іноді я просто не можу втриматися від сміху, коли чую непри­стойний жарт.
55.Я намагаюсь уникати в розмові висловлювань, що можуть збентежити навколишніх.
56.Я часто засмучуюся через дріб'ниці.
57.Коли мені заперечують, я часто вибухаю і різко відповідаю.
58.Мені більше подобається читати про пригоди, ніж про любовні історії.
59.Щоб отримати задоволення, варто порушити деякі правила і заборони.
60.Мені подобається бувати в компаніях, де в міру випивають і веселяться.
61.Мене дратує, коли дівчата палять.
62.Мені подобається стан, який настає, коли вип'єш  в міру й у гарній компанії.
63.Бувало, що в мене виникало бажання випити, хоча я розумів, що не час і не місце.
64.Сигарета у важку хвилину мене заспокоює.
65.Мені легко змусити інших людей боятися мене, й іноді я це роблю заради забави.
66.Я зміг би своєю рукою стратити злочинця, справедливо засу­дженого до вищої міри покарання.
67.Задоволення - це головне, до чого варто прагнути в житті.
68.Я хотів би взяти участь в автомобільних гонках.
69.Коли в мене поганий настрій, до мене краще не підходити.
70.Іноді в мене буває такий настрій, що я готовий першим поча­ти бійку.
71.Я можу пригадати випадки, коли я був таким злим, що хапав першу річ, що трапилася під руку, і ламав її.
72.Я завжди вимагаю, щоб оточуючі поважали мої права.
73.Мені сподобалося б стрибати з парашутом.
74.Шкідливий вплив на людину алкоголю і тютюну дуже пере­більшують.
75.Я рідко відповідаю, навіть якщо хто-небудь ударить мене.
76.Я не отримую задоволення від відчуття ризику.
77.Коли людина в запалі суперечки використовує "кріпке слівце", - це нормально.
78.Я часто не можу стримати своїх почуттів.
79.Бувало, що я спізнювався на уроки.
80.Мені подобаються компанії, де всі жартують один над одним.
81.Секс має посідати в житті молоді одне з головних місць.
82.Часто я не можу втриматися від суперечки, якщо хтось не згод­ний зі мною.
83.Іноді я не виконував шкільного домашнього завдання.
84.Я часто роблю вчинки під впливом хвилинного настрою.
85.Мені здається, що я не здатний ударити людину.
86.Люди справедливо обурюються, коли дізнаються, що злочи­нець залишився безкарним.
87.Буває, що мені доводиться приховувати від дорослих деякі свої вчинки.
88.Наївні простаки самі заслуговують на те, щоб їх обманювали.
89.Іноді я буваю такий дратівливий, що стукаю по столу кулаком.
90.Тільки несподівані обставини і почуття небезпеки дозволяють мені по-справжньому виявити себе.
91.Я б спробував яку-небудь одурманюючу речовину, якби твер­до знав, що це не зашкодить моєму здоров'ю і за це не покарають.
92.Коли я стою на мосту, то мене іноді так і тягне стрибнути вниз.
93.Усякий бруд мене лякає або викликає велику відразу.
94.Коли я злюся, то мені хочеться кого-небудь вдарити.
95.Я вважаю, що люди мають відмовитися від будь-якого вжи­вання спиртних напоїв.
96.Я міг би, б'юсь об заклад, влізти на високу фабричну трубу.
97.Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти біль іншим людям.
98.Я міг би після невеликих попередніх пояснень керувати вер­тольотом.
Підрахунок балів
Кожній відповіді згідно з ключем нараховується один бал. По­тім за кожною шкалою підраховується сумарний бал, який і порі­внюється з тестовими нормами, наведеними нижче. При відхи­ленні індивідуальних результатів респондента від середнього сумарного бала за шкалою (див. тестові норми) більше на 1 S ви­мірювану психологічну характеристику можна вважати вираже­ною. Якщо індивідуальний сумарний бал респондента менший від середнього за тестовими нормами на 1 S, то вимірювана влас­тивість може оцінюватися як слабковиражена. Крім того, якщо відомо, що респондент має схильність до девіантної поведінки, то  його індивідуальні результати доцільно порівнювати з тесто­вими нормами, що розраховані для "делінквентної" підвибірки.
Тестові норми
Шкала (питання)
п = 229 чоловік
п = 229 чоловік
"нормальна" вибірка
"делінкветна" вибірка
M
S
M
S
1(15)
2,27
2,06
2,49
2,13
2(17)
7,73
2,88
10,97
2,42
3(20)
9,23
4,59
15,17
3,04
4(21)
10,36
3,41
10,98
2,76
5(25)
12,47
4,23
14,64
3,94
6(15)
8,04
3,20
9,37
3,01
7(20)
7,17
4,05
14,38
3,22

Ключі

1
Шкала  надання соціально бажаних відповідей
2
(ні)
4
(ні)
6
(ні)
13
(так)
21 (ні)
23
(ні)
30
(так)
33
(ні)
38
(ні)
47
(ні)
54
(ні)
79
(ні)
83
(ні)
87
(ні)

2
Шкала схильності до порушення норм і правил
1
(ні)
10
(ні)
11
(так)
22
(так)
34
(так)
41
(так)
44
(так)
50
(так)
53
(так)
55
(ні)
59
(так)
61 (ні)
80
(так)
86
(ні)
88
(так)
91
(так)
93
(ні)

3
Шкала схильності до адиктивної поведінки
14
(так)
18
(так)
22
(так)
26
(так)
27
(так)
31
(так)
34
(так)
35
(так)
43
(так)
46
(так)
59
(так)
60
(так)
62
(так)
63
(так)
64
(так)
67
(так)
74
(так)
81
(так)
91
(так)
95
(ні)

4
Шкала схильності до самоушкоджнення і саморуйнування
3
(так)
6
(так)
9
(так)
12
(так)
16
(так)
24
(ні)
27
(так)
28
(так)
37
(так)
39
(так)
51
(так)
52
(так)
58
(так)

68
(так)
73
(так)
76
(ні)
90
(так)
91
(так)
92
(так)
96
(так)
98
(так)

5
Шкала схильностідо агресії та насильства
3
(так)

5
(так)

15
(ні)
16
(так)

17
(так)

25
(так)

37
(так)

40
(ні)
42
(так)

45
(так)

48
(так)



49
(так)

51
(так)


65
(так)

66
(так)

70
(так)

71
(так)

72
(так)

75
(ні)
77
(так)

82
(так)

85
(ні)
89
(так)

94 (так)

97
(так)
6
Шкала вольового контролю емоційних реакцій
7
(так)
19
(так)
20
(так)
29
(ні)
36
(так)
49
(так)
56
(так)
57
(так)
69
(так)
70
(так)
71
(так)
78
(так)
84
(так)
89
(так)

94
(так)


7
Шкала схильності до делінквентної поведінки
18
(так)
26
(так)
31
(так)
34
(так)
35
(так)
42
(так)
43
(так)
44
(так)
48
(так)
52
(так)
55
(ні)
61
(ні)
62
(так)
63
(так)
64
(так)
67
(так)
74
(так)
86
(ні)
91
(так)
94
(так)


Примітка. Деякі пункти входять одночасно до кількох шкал опитувальника.


Діагностика дезадаптованості дитини

Карта спостереження Д. Стотта

Мета дослідження: вивчення ступеню проявів форм дезадаптованої поведінки учнів. Вона містить 190 фрагментів форм поведінки, які згру­повані в 16 синдромів.
Вікова категорія:  учні різних вікових груп.
Джерела:
1. Адаптація дитини до школи / Упоряд.: С. максименко, К. Максименко, О. Главник – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 111с. (С. 4-11)
2. Важковиховуваність: сутність, причини, реабілітація: навчальний посібник для соціальних педагогів та практичних психологів освітніх закладів / За ред. О.М. Полякової. – Суми: Університетська книга, 2009. – 346 с. (С. 223-232)
3. Робоча книга практичного психолога / І.В. Дубровіна, М.К. Акімова,                 Е.М. Борисова. Заг. ред. І.В. Дубровіна – М. Просвіта, 1991. – 303 с. (С.168-178)
         
          Інструкція: Батькам першокласників, практичним психологам, соціальним працівникам та вчителям, які викладають у 1-их-12-их класах пропонується повний текст карт спостережень і реєстраційний бланк. У реєстраційному бланку закреслюються ті цифри, що відповідають тим чи іншим формам поведінки, найбільш характерним для даної дитини.

І. Недовіра до нових людей, речей, ситуацій (НД).
Недовіра призводить до того, що досягнення будь-якого успіху дитиною  вимагає   величезних зусиль. Від 1 до 11  – менш явні симптоми; від 12  до  17 - симптоми явного порушення.
1. Розмовляє з педагогом лише наодинці.
2. Плаче, коли їй роблять зауваження.
3.Ніколи не пропонує нікому ніякої допомоги, лише якщо її про це попросять.
4.Дитина — “підлегла” (погоджується на “невиграшні” ролі, наприклад, під час гри бігає за м'ячем, у той час як інші спокійно на це дивляться).
5. Занадто тривожна, щоб бути неслухняною.
6.Каже неправду.
7.Любить, якщо до неї виявляють симпатію, але не просить про це.
8.Ніколи не приносить педагогу квітів чи інших подарунків, хоча її однокласники часто це роблять.
9.Ніколи не приносить і не показує педагогу знайдених речей, хоча її товариші часто це роблять.
10.Має тільки одного друга і, як правило, ігнорує інших хлопчиків і дівчаток у класі.
11.Вітається з педагогом лише тоді, коли той зверне на неї увагу. Хоче щоб на неї звернули увагу.
12.Не підходить до педагога з власної ініціативи.
13.Занадто сором'язлива, щоб про щось попросити (наприклад, про допомогу).
14.Легко стає “нервовою”, плаче, червоніє, якщо їй ставлять запитання.
15.Легко уникає активної участі в грі.
16.Говорить невиразно, бурмоче, особливо тоді, коли з нею вітаються.

II. Депресія (Д).
У легкій формі (симптоми 1-6) час від часу спостерігаються  перепади активності, зміна настрою. Наявність симптомів 7 і  8 свідчить про схильність до роздратування  і фізіологічного виснаження. Симтоми 9-20  відображають   гостру форму депресії. Поряд з пунктами синдрому  Д зазвичай високими є показники за синдромом ворожості до дорослих та тривога щодо дітей.
1.Під час відповіді на уроці то старанна, то ні; ні на що не зважає.
2.Залежно від самопочуття або просить про допомогу у виконанні шкільних завдань, або ні.
3.Поводиться по-різному. Старанність у навчальній роботі змінюється майже щодня.
4.В іграх активна, а іноді апатична.
5.У вільний час іноді не виявляє ні до чого інтересу.
6.Виконуючи ручну роботу, іноді дуже старанна, іноді ні.
7.Нетерпляча, втрачає інтерес до роботи в міру її виконання.
8.Коли сердиться, то починає шаленіти.
9.Може працювати на самоті, але швидко втомлюється.
10.Для ручної роботи не вистачає фізичних сил.
11.В'яла, безініціативна (у класі).
12.Апатична, пасивна, неуважна.
13.Часто спостерігаються раптові й різкі перепади енергії.
14.Рухи уповільнені.
15.Занадто апатична, щоб через щось сумувати (і, отже, ні до кого не звертається по допомогу).
16.Погляд  невиразний і байдужий.
17.Завжди ледача й апатична в іграх.
18.Часто мріє вголос.
19.Говорить невиразно, бурмоче.
20.Викликає жалість (пригноблена, нещаслива), рідко сміється. 

III. Відхід, занурення у внутрішній світ (В).
Уникнення контакту з людьми, самоусунення. Захисна реакція щодо будь-яких контактів  з людьми, неприйняття будь-якого прояву почуття любові.
1.Абсолютно ніколи ні з ким не вітається.
2.Не реагує на вітання.
3.Не виявляє дружелюбності й доброзичливості до інших людей.
4.Уникає розмов (замкнена).
5.Мріє займатися чимось іншим замість шкільних занять (живе в іншому світі).
6.Зовсім не виявляє інтересу до ручної роботи.
7.Не виявляє інтересу до колективних ігор.
8.Уникає інших людей.
9.Тримає дистанцію з дорослими навіть тоді, коли її чимось образили чи в чомусь підозрюють.
10.Зовсім ізолюється від інших дітей (до неї неможливо наблизитися).
11.Справляє таке враження, ніби зовсім не помічає інших людей.
12.У розмові неспокійна, відходить од теми розмови.
13.Поводиться як “насторожена тварина”.

IV. Тривожність стосовно дорослих (ТДр).
 Дана шкала визначає рівень занепокоєння і невпевненість у тому, чи приймають підлітка дорослі.  Симптоми 1-6-неповнолітній намагається переконатися як саме сприймають його дорослі, показники  7-10 – звертає на себе увагу і перебільшено прагне уваги дорослих. Показники 11-16 – виявляють занепокоєння про те, чи приймають його дорослі.
1.Охоче виконує свої обов'язки.
2.Виявляє надмірне бажання вітатися з педагогом.
3.Занадто говірлива (докучає своєю балаканиною).
4.Дуже охоче приносить квіти й інші подарунки педагогові.
5.Часто приносить і показує педагогові знайдені предмети: малюнки, моделі тощо.
6.Надмірно дружелюбна щодо педагогів.
7.Надміру розповідає педагогові про себе.
8.“Підлизується”, намагається сподобатися педагогові.
9.Завжди знаходить привід зацікавити педагога своєю особою.
10.Постійно потребує допомоги й контролю з боку педагога.
11.Прагне симпатії педагога. Приходить до нього з різними дрібними справами й скаргами на товаришів.
12.Намагається  “монополізувати” вчителя (щоб звертав увагу лише на неї).
13.Розповідає фантастичні, вигадані історії.
14.Намагається зацікавити дорослих своєю особою, але не додає зі свого боку ніяких старань у цьому напрямі.
15.Надмірно заклопотана тим, щоб зацікавити собою дорослих і домогтися їхньої симпатії.
16.Цілком “усувається”, якщо її зусилля неуспішні.

V. Ворожість до дорослих (ВДр).
Показники 1-4 -  учень виявляє  різні форми неприйняття дорослих, що може стати початком ворожості чи депресії. Показники 5-9 – ставиться до дорослих то вороже, то прагне їхнього гарного ставлення до себе. Показники 10-17 – відкрита ворожість, що виявляється в асоціальній поведінці. Показники 18-24 – повна некерована ворожість.
1.Мінлива в настроях.
2.Винятково нетерпляча, крім тих випадків, коли перебуває в гарному настрої.
3.Виявляє завзятість і наполегливість у ручній роботі.
4.Часто буває в поганому настрої.
5.При відповідному настрої пропонує свою допомогу чи послугу.
6.Іноді прагне, а іноді уникає вітатися з учителем.
7.Коли педагог про щось просить, то буває іноді дуже сердечною, іноді — байдужою.
8.У відповідь на вітання може проявляти злість чи підозрілість.
9.Часом дружелюбна, часом у поганому настрої.
10.Дуже мінлива поведінка. Іноді здається, що вона навмисне погано виконує роботу.
11.Псує суспільну й особисту власність (у будинках, садах, громадському транспорті).
12.Вульгарна мова, розповіді, вірші, анекдоти, малюнки.
13.Неприємна, особливо коли захищається від звинувачень.
14.Бурмоче під ніс, якщо чимось незадоволена.
15.Негативно ставиться до зауважень.
16.Часом бреше без якого-небудь приводу.
17. Не чиста на руку.
18.Завжди на щось претендує і вважає, що ії несправедливо покарано.
19.“Дикий”  погляд. Дивиться спідлоба.
20.Дуже неслухняна, недисцйплінована.
21.Агресивна (кричить, загрожує, застосовує силу).
22.Охоче дружить із так званими “підозрілими типами”.
23.Часто краде гроші, солодощі, коштовні предмети.
24. Поводиться непристойно.

VI. Тривога стосовно дітей (ТД). Тривога дитини за прийняття її іншими. Часом ця тривога може проявлятися  як відкрита ворожість.
1.“Грає в  героя”, особливо коли їй роблять зауваження.
2.Не може стриматися, щоб не  “грати” перед оточуючими.
3.Схильна “прикидатися дурником”.
4.Занадто смілива (ризикує без потреби).
5.Піклується про те, щоб завжди бути на боці більшості.
6.Нав'язується іншим, нею легко керувати.
7.Грає (спілкується) винятково (чи майже винятково) з дітьми старшими за себе.
8.Намагається посісти відповідальну посаду, але побоюється, що не впорається з нею.
9.Хизується перед іншими дітьми.
10.Блазнює (корчить із себе блазня).
11.Галасливо поводиться, коли педагога немає в класі.
12.Одягається зухвало (штани, зачіска — хлопчики; надмірність в одязі, косметика — дівчатка).
13.Із пристрастю псує суспільне майно.
14.Здатна на дурні витівки в групі однолітків.
15.Наслідує хуліганські витівки.

VII. Недолік соціальної нормативності (асоціальність) (А).
Невпевненість  у схваленні дорослих, що може проявлятися у різних формах негативізму. Симптоми 1-5 – відсутність прагнень сподобатися дорослим. Байдужість та відсутність зацікавленості у гарних взаєминах з ними. Симптоми 5-9 -  у старших учнях можуть вказувати на визначену ступінь самостійностію.  Симптоми 10-16 – відсутність педантичності у незначних, дрібних справах, 16 – вважає, що всі дорослі втручаються у справи.
1.Не зацікавлена у навчанні.
2.Працює в школі лише тоді, коли над нею стоять чи змушують працювати.
3.Працює поза школою лише тоді, коли її контролюють чи приму­шують працювати.
4.Не сором'язлива, виявляє байдужість при відповіді на запитання вчителя.
5.Не сором'язлива, проте ніколи не просить про допомогу.
6.Ніколи добровільно не береться ні за яку роботу.
7.Не зацікавлена у схваленні чи несхваленні дорослих.
8.Зменшує  до мінімуму контакти з педагогом, але нормально спілкується з іншими людьми.
9.Уникає педагога, проте розмовляє з іншими людьми.
10.Списує домашні завдання.
11.Бере чужі книжки без дозволу.
12.Егоїстична, любить інтриги.
13.В іграх (у спілкуванні) з іншими дітьми виявляє хитрість і непорядність.
14.“Нечесний гравець” (грає тільки для особистої вигоди, обманює в іграх).
15.Не може дивитися прямо в очі іншому.
16.Недовірлива.

VIII. Ворожість до дітей (ВД).
Може проявлятися від суперництва до відкритої ворожості.
1.Заважає іншим дітям в іграх, насміхається над ними, любить їх лякати.
2.Часом дуже недоброзичлива до тих дітей, що не належать до кола її спілкування.
3.Набридає іншим дітям, чіпляється до них.
4.Свариться, кривдить інших дітей.
5.Намагається своїми зауваженнями створити труднощі в інших дітей.
6.Ховає або знищує предмети, що належать іншим дітям.
7.Знаходиться в поганих стосунках з іншими дітьми.
8.Чіпляється до більш слабкої дитини.
9.Інші діти її не люблять чи навіть не терплять.
10.Б'ється невідповідним чином (кусається, дряпається тощо).

IX. Невгамовність (Н).
Невгамовність, нетерплячість, немає здібностей до роботи, що вимагає концентрації зусиль, уваги, роздумів. Дитини схильна до короткочасних та легких зусиль.
1.Дуже неохайна.
2.Відмовляється від контактів з іншими дітьми.
3.Легко змиряється з невдачами в ручній праці.
4.В іграх зовсім не володіє собою.
5.Непунктуальна, нестаранна. Часто забуває чи губить олівці, книжки, інші предмети.
6.Неврівноважена, безвідповідальна у ручній праці.
7.Нестаранна під час шкільних занять.
8.Занадто неспокійна, щоб працювати самостійно.
9.У класі не може бути уважною й довго на чому-небудь зосереджуватися.
10.Не знає, що із собою робити. Ні на чому не може зупинитися хоча б на якийсь час.
11.Занадто неспокійна, щоб залам 'ятати зауваження чи вказівки дорослих.

Х. Емоційне напруження (ЕН).
Симптоми 1-5 свідчать про емоційну незрілість, 6-7 – про страхи, 8-10 – про прогули та непонктуальність.
1.Грає в ігри, занадто дитячі для її віку.
2.Любить ігри, та швидко втрачає інтерес до них.
3.Занадто інфантильна у мові.
4.Занадто незріла, щоб прислухатися до вказівок.
5.Грає (спілкується) винятково (переважно) з молодшими дітьми.
6.Занадто тривожна, щоб зважитися на що-небудь.
7. Інші діти чіпляються до неї (вона є “цапом відбувайлом”).
8.Її часто підозрюють у порушенні дисципліни, хоча насправді це було раз чи двічі.
9.Часто спізнюється.
10.Прогулює окремі  уроки.
11.Неорганізована, незібрана.
12.Поводиться в групі (класі) як стороння, ізгой.

XI.Невротичні симптоми (НС).
Гострота може залежати від віку дитини, вони також можуть бути наслідками існуючого порушення.
1.Заїкається. Важко “витягти слово”.
2.Говорить невпорядковано.
3.Часто моргає.
4.Безцільно махає руками.
5.Гризе нігті.
6.Ходить, підстрибуючи.
7.Смокче палець (старше 10 років).

XII. Несприятливі умови середовища (С).
1.Часто пропускає шкільні заняття.
2.Не буває в школі по кілька днів.
3.Батьки свідомо брешуть, виправдовуючи відсутність дитини в школі.
4.Змушена залишатися вдома, щоб допомагати батькам.
5.Неохайна, нечупара.
6.Виглядає так, начебто дуже погано харчується.
7.Занедбана дитина.

ХІІІ. Сексуальний розвиток (СР)
1.Дуже ранній розвиток, чутливість до протилежної статі.
2.Затримки статевого розвитку.
3.Іноді виявляє збочені нахили.

XIV. Розумова відсталість (РВ)
1.Сильно відстає в навчанні.
2.“Тупа” для свого віку.
3.Зовсім не вміє читати.
4.Величезні недоліки в знанні елементарної математики.
5.Зовсім не розуміє математики.
6.Інші діти ставляться до неї як до дурника.
7.Дуже дурна.

XV. Хвороби й органічні порушення (X)
1.Неправильне дихання.
2.Часті застуди.
3.Часті кровотечі з носа.
4.Дихає через ніс.
5.Схильна до вушних захворювань.
6.Схильна до захворювань шкіри.
7.Скаржиться на часті болі в шлунку і нудоту.
8.Часті головні болі.
9.Схильна надмірно бліднути чи червоніти.
10.Хворобливі, почервонілі повіки.
11.Дуже холодні руки.
12.Косоокість.
13.Погана координація рухів.
14.Неприродні пози тіла.

XVI. Фізичні дефекти (Ф)
1.Поганий зір.
2.Слабкий слух.
3.Занадто маленький зріст.
4.Надмірна повнота.
5.Інші ненормальні особливості статури.
Обробка результатів
            За результатами спостереження заповнюється реєстраційний бланк. У ньому закреслюються ті цифри, які відповідають формам поведінки (фрагментам), найхарактерніші для даної дитини. Центральна  вертикальна пряма відокремлює тяжкі порушення (з правої сторони) від порушень з меншим ступенем тяжкості (з лівої сторони).  У бланку номери симптомів не завжди розташовані за порядком, їхнє розташування залежить від значення того чи іншого симптому (фрагменту поведінки) для кваліфікації синдрома. Наприклад,  у синдромі Д симптоми 9 та 10 знаходяться зліва, а симптом 8 – справа від вертикальної риски. Це означає, що симптом 8 свідчить про серйозніше порушення відповідно до синдрома Д. При підрахунку  симтом, що знаходиться в лівій  частині бланку, оцінюється одним балом, у правій частині – двома. Підраховується сума балів за кожним синдромом.
            Велика кількість закреслених фрагментів поведінки у дитини (порівняно з іншими) дає можливість зробити висновок про  серйозні порушення  в розвитку його особистості та поведінки, а також визначити ті синдроми, які  в першу чергу впливають на ці порушення.

Реєстраційний бланк

ІПБ_______________________      Вік_________________       Дата________________    Клас_______________

Порушення                                                                   Непристосованість
НД
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16

Д
1
2
3
4
5
6
7
9
10
8
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20

В
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13

ТДр
1
2
3
4
5
6
7
9
11
13
15
8
10
12
14
16

ВДр
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
ТД
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1
11
12
13
14
15

А
1
2
3
4
5
6
8
9
10
11
7
12
13
14
15
16

Н
1
3
4
5
6
7
8
9
10
11
2

ВД
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

ЕН
1
2
3
4
5
9
10
6
7
8
11
12

НС
2
3
4
1
5
6
7

С
1
2
3
4
5
6
7

СР
1
2
3

РВ
1
2
3
4
5
6
7

Х
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14

Ф
1
2
4
5
3


Література:



1.    Клейберг Ю. Психология девиантного поведения .М., 2001.



2.    Корнилова Т., Григоренко Е., Смирнов С. Подростки групи риска.СПб.,2005



3.    Макарычева Г.И. Коррекция девиантного поведения – СПб.: Речь, 2007

4.    Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога-М.:ТЦ Сфера, 2004.

5.    Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования- М:ТЦ „Сфера”.2000.

6.    Перрон Р. Трудний ребенок : что делать?-Питер. 2004.

7.    Райгородский Д.Я. Диагностика семьи. -Самара : Издательский дом БАЙРАХ, 2004

8.    Римская Р. Практическая психология в тестах, или как научиться понимать  себя и других-М.: АСТ ПРЕСС, 1997.

9.    Рогов.Е.И. Настольная книга практического психолога-М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999

10.Шапарь В.Б. Практическая психология. Психодиагностика отношений между родителями и детьми-Д:Феникс. 2006.

11.Шендеровський К., Ткач Г. Професія соціальний працівник – К.:

     Главник О., 2006

12. Важковиховуваність: сутність, причини, реабілітація: навчальний посібник для соціальних педагогів та практичних психологів освітніх закладів/За ред. О.М.Полякової. – Суми:Університетська книга, 2009. – 346 с.


13. Ганишина И. С.  Неблагополучная семья и девиантное поведение несовершеннолетних: Учеб. пособие / И. С. Ганишина, А. И. Ушатиков. — М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2006. — 288 с.


14. Девіантна поведінка особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=3526&Itemid=256


15. Діти групи ризику  в   загальноосвітній школі / За ред. С.В. Тітової. – СПб.: Питер, 2008. – 240 с.


16. Зимовская Е.В. Девиантология. Психология отклоняющегося поведения. Учебное пособие для студ. высш. уч. завед. 2е  изд. испр. Издательство: “Академия”, 2004. – 288 с.


17.    Луценко Ю.А. Діти-правопорушники: що робити?/Юрій Луценко. –К.: Шк. світ, 2010. – 128 с.


18. Мардахаев Л.В.   Социальная педагогика: Учебник. – М.: Гардарики, 2005. – 269 с.


19. Мегидиник Ю. Особливості соціально-психологічного супроводу дітей “групи ризику”: форми та методи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.if.gov.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=4372


20. Немченко С.Г. Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітніх шкіл: Монографія. – Донецк: ТОВ Юго-Восток, ЛТД, 2008. – 262 с.  


21. Особливості психокорекційної роботи з підлітками та старшокласниками [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-10261.html



22. Практическая психология: Учебник/Под ред. проф. Т.Д. Марцинковского. – М.: Гардарики, 2004. – 225 с.


 23. Шнейдер Л.Б. Девиантное поведение детей и подростков. М.: Академич. проспект. Трикста, 2005. – 336с.


Немає коментарів:

Дописати коментар